Соціально-психологічний факультет

Про факультет Деканат Кафедри факультету Студентське братство Наукова діяльність Проекти факультету Новини

шевченківські щеплення

2011

І раніше семінари-практикуми, які проводив  професор Олександр Музика, мимоволі виходили за межі студентсько-викладацької аудиторії. Були й газетні публікації, і підключення цілих товариств. Таких як, приміром, товариства органічного землеробства у 2010 році. З кожним роком людей, які хочуть власними руками творити сади, стає все більше. Тож у 2011 році Шевченківські щеплення вийшли на широку глядацьку аудиторію: через передачі з циклу «Дім. Сад. Город», які на обласному телебаченні веде Оксана Гебрич. Всього було п’ять передач: про техніку щеплення плодових і декоративних дерев, про тюльпани, про сакуру, про бузки і деревовидні піони. Але головне,що до акції підключилися студенти. Біля університетських гуртожитків і корпусів висаджено 20 диких черешень, які наступної весни будуть прищеплені і отримають друге життя вже як сакури.  Клопіт накопати черешень і  привезти їх із Трощі Чуднівського району взяла на себе студентка Інна Онищук. До Шевченківських щеплень підключився і Житомирський ботанічний сад. На прохання керівництва їм було передано живці сакури і проведено майстер-клас із перещеплення дерев методом поліпшеного копулювання.

Ботсад щедро поділився ведмежим горіхом, оцтовим деревом, крупноплідним глодом. Ці деревця були висаджені студентами-менеджерами. Закладено і традиційну шкілку з плакучої верби. У цьому році вона поповнилась живцями верби хвилястої, якими щедро поділився працівник охорони Олег. Майстер-класи зі щеплення було проведено також для працівників бібліотеки університету. Олександру Леонідовичу довелося ділитися майстерністю і за межами міста. Так, у рамках екологічного фестивалю, який традиційно проводить Озерненська гімназія, учні мали змогу навчатися практично: були прищеплені дички, що виросли на околиці селища (яблунька, алича і груша). До речі, остання була взята із саду славетного Євгена Концевича, де теж було зроблено кілька прищеплень. Традиційно перещепили з десяток дерев на полях та на узбіччі. Ну а підсумок підведено аж на межі Житомирщини. Спочатку сакуру та грушу було прищеплено в урочищі Шум, що біля заповідника «Камінне село» в Олевському районі. Завершено сезон щеплень у  селі Великий Кобилин Овруцького району, де учасницями майстер-класу стали вихованці  центру соціально-психологічної реабілітації – діти, що опинилися у складних життєвих обставинах. Олександр Леонідович щедро ділиться садівним матеріалом і вдячний тим людям, які роблять так само. У цьому році подяка подружжям Тетяні та Віталію Ліневичам, Людмилі та Володимиру Шинкарукам, Ніні та Федору Яковлевим, Миколі Шевчуку, Ларисі Федорівні Гненній.

«На щеплення –  шикуйсь!»  

Березень. Час починати щеплення.  Йдеться не про сумнозвісну медичну процедуру, а про окультурення дерев. Саме на початку весни садівники прищеплюють і перещеплюють плодові сорти, аби восени порадіти гарному врожаю. Олександр Музика – професійний психолог. Він очолює факультет в одному з житомирських вузів, займається дослідженнями здібностей та обдарованості. Але, як сказав нам Олександр Леонідович, психолог просто зобов’язаний мати хобі – це дозволяє швидше знаходити спільну мову з людьми.

Кожна історія має свою передісторію. Чоловік почав займатися садівництвом після армійської служби в голих і бідних калмицьких степах. Зрозумівши, яка Україна квітуча й гарна, тепер намагається зробити її ще кращою. На своїх традиційних шевченківських семінарах залучаює до цієї доброї справи і викладачів, і студентів, і взагалі всіх охочих. Прищеплювати навчився самотужки, за книжками. Проте вважає, що малюнки і схеми у книжках настільки нереалістичні, що, керуючись ними, можна сформувати в собі тільки комплекс неповноцінності: «Мовляв, щеплення – це справа обраних чи, принаймні, тих, хто має «легку руку». Олександр Музика стверджує, що у всіх тих, хто уміє чистити картоплю – «рука легка». Найкращим методом щеплення, на думку Олександра Леонідовича, є поліпшена копуліровка. Це нетравматично для дерева (рана швидко, за кілька місяців заростає) та й, власне, і для садівника, бо не доводиться роками спостерігати пеньки, які залишаються після традиційного методу «врозщеп». Головне, щоб були здорові однорічні пагони (живці) та, щоб підщепа і прищепа були однакової товщини. І ще потрібен гострий ніж, смужки завширшки 1,5 см., вирізані з поліетиленового пакета та поліетиленові ж чохлики, склеєні добре розігрітим паяльником. Чохлики потрібні для кісточкових: сливи, вишні, черешні, персика.   У них немає воскового нальоту і вони можуть просто-напросто висохнути на вітрі, перш, ніж приживуться.

Для тих, кого просте щеплення не влаштовує, кому потрібно «блоху підкувати» чи ще якісь фанаберії в голові, Олександр Леонідович радить використати як підщепу звичайну червону горобину. На одному деревці можуть мирно вживатися поруч і дивувати ваших знайомих декілька видів: груші, різні сорти глоду, айва звичайна і японська, черемха, чорна горобина (аронія) та інші родичі… Ні, не гарбузові, а ті, хто належать до родини розоцвітих.

А, якщо не для витівок, то червона горобина є доброю штамбоутворювальною підщепою для аронії, яка, якщо прищепити її на висоті 1,5 м., росте собі невеличким компактним красивим деревом, а не кущем, як зазвичай.  Поліпшене копулювання якнайкраще підходить для всіх плодових дерев: яблунь, груш, слив, абрикосів, навіть для кизилу.

Якщо щеплення зроблене в крону молодого сильного дерева, то плодами можна поласувати вже через рік-два. Перещеплюються і декоративні рослини, зокрема, й бузок. Щодо останнього, то пан Олександр має особливу гордість – в університетському саду ростуть і радують своїм квітом кілька сортів бузку з славетної колекції київського ботанічного саду, зокрема, й прищеплений ним унікальний сорт «Індія». Порадувала рожевими махровими квітами й сакура (черемха дрібнопильчаста), прищеплена на скелетних гілках дикої черешні.